БАТЬКІВЩИНА, НИ,
Батьківщина, ни, ж.
1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. Нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313.
2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 33.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БАТЬКО, КА, →← БАТЬКІВСЬКИЙ, А, Е.